вищий

-а, -е.

1) Вищ. ст. до високий 1), 3-6), 8).

••

Ви́щий сту́пінь грам. — форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому.

2) Який має найбільші повноваження, владу; головний.

••

Ви́ща ра́да магістрату́ри — у ряді країн – особливий орган державної влади, головними задачами якого є добір кандидатур на посади суддів та прокурорів.

На ви́щому рі́вні — за участю глав держав або глав урядів.

3) Найскладніший, найдосконаліший за ступенем розвитку. Вища математика.

••

Ви́ща нерво́ва дія́льність — сукупність найскладніших форм діяльності центральної нервової системи, що забезпечує взаємовідношення між організмом і зовнішнім середовищем.

Ви́щий пілота́ж ав. — найскладніші фігури льотного мистецтва; про вдало виконану спортивну вправу, мистецьки вирішену складну задачу.

Ви́щі росли́ни — те саме, що тело́мні росли́ни.

4) іст. Який належав до привілейованих верств, груп населення.

5) Який іде за середнім (у системі освіти). Вища освіта.